Asus-A6J-charger Dell-2700-charger Asus-A7MB-charger Asus-ADP-120RH-charger Asus-ET2203T-charger Asus-EXA1203YH-charger Asus-EXA1208CH-charger Asus-F3U-charger alcoenergy.com 70-410 600-509-dumps Upgrade the embedded Platform Services Controller to an external Platform Services Controller. ICND1-100-105-Training Correct Answer: A 352-001 pdf 070-413 dumps 070-413 dumps 070-413 dumps 200-120 CCNA - Cisco Cisco100-101Exam Answers 070-411 70-410 C2020-703 Cisco352-001 Study Guides 200-125 352-001 70-410 100-101 600-199 - Scyber [Cyber Security Specialist] Need Advice ... E20-690 070-688 100% Pass Guarantee of YourRCDD-001100% Free VCE Files 400-351 SK0-004 101-400 1Z0-061 352-001 300-360 Cisco350-018Dumps - Pacifichem 2017 070-410 70-410 100-101 642-747 642-996 - 94583 - The Cisco Learning Network 200-125 CAS-002 Study Guide for1Z0-061: Oracle Database 12c 101-400 JN0-692 642-035 70-486 How I Passed the CompTIA A+ 220-802 Exam | TechRoots - Phoenix TS 642-742 200-125 2V0-620 300-070 CCNP Collaboration Exam - Cisco Ex300 JN0-360 C9530-404 Everything you want to know about LPI117-201 100-105 200-120 70-417 300-115 pdf 200-125 pdf 70-410 pdf 300-070 pdf 70-698 dumps 70-695 dumps 070-411 practice questions | 070-411 exam vce test files ... 700-505 700-501 648-232 640-911 070-462 Dumps Pdf - No.1 MCSA 070-462 Exam Code - Franz-Peter ... 300-101 GO-cisco-exam-ccna-200-125 GO-c-btnug-gets-icnd2-200-105 GO-all-free-dumps-100-105 GO-c-btnug-gets-210-260 GO-c-btnug-gets-ccna-collaboration-210-060-cicd 300-070 300-206 400-251 300-208 642-874 640-911 200-355-pdf 300-115 210-060 210-260 200-310 100-105 300-101 300-370 70-646 exam Microsoft Real Exam Questions - 100% Free VCE Files 1z0-574 dumps 700-039 exam 1Y0-401 exam 210-060 70-243 300-101 CCNP Routing and Switching ROUTE300-101Implementing Cisco IP Routing 300-320 200-125 352-001 Most Accurate Cisco 200-101 Test Get Easily 200-310 100-105 210-260 600-199 EMC E20-690 | Prepare e20-690 exam 070-688 RCDD-001 400-351 Latest h12-211 Exam Questions and Answers
Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /home/nizhyn/public_html/kernel/cfg.php:10) in /home/nizhyn/public_html/site/logic.php on line 2

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /home/nizhyn/public_html/kernel/cfg.php:10) in /home/nizhyn/public_html/site/logic.php on line 2
- сайт міста: Ніжин за часів незалежності України

Фотогалерея

Візитівка міста

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

Ніжин за часів незалежності України

 

1991 р. став визначальним для молодої незалежної держави. Як все це позначилося на житті невеличкого міста, яким був Ніжин у порівнянні з великою державою. Люди продовжували жити звичним життям. І все ж прояви нового стали помічатися.7 вересня 1991 р. вийшов перший номер незалежної демократичної газети "Ніжин", який підготували викладачі інституту О. Астаф'єв, П. Михед, П. Овдієнко. І нехай вийшло всього 5 номерів, але це вже
була перша заявка на нове.

18 вересня 1991 р. відкрилася перша після проголошення державної незалежності сесія Ніжинської міської ради. До її зали група активістів міста внесла блакитно-жовтий прапор, символ нової держави, який до цього був освячений отцем Семеном. Над будинком міської ради поруч з червоним прапором замайоріло знамено, символізуючи собою нову епоху.

21 вересня 1991 р. у міському парку відбулося відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку (скульптор О. Скобликов) у присутності багаточисленного зібрання. Лунали гучні і сміливі промови. Все це, скажемо знову, було незвичним. Не було помпезності, а була хвилююча розмова про майбутнє.

Все помітніше нове входило в життя. У вересні 1992 р. в педагогічному інституті було створено просвітницьке
об'єднання "Просвіта", яке почало видавати однойменну газету, в якій вперше в Україні почали друкувати матеріали про П. Одарченка, І. Кошелівця, О. Мак, А. Калиновського, Л. Полтаву, М. Юркевича та інших діячів національної культури, фрагменти їх творів. Все це були літератори, доля яких пов'язана з Ніжином, але всі вони у воєнний та повоєнний час опинилися за кордоном. Про них ніжинцям розповіли засновники "Просвіти" викладачі інституту подружжя Марія Миколаївна та Олександр Григорович Астаф'єви. Завдяки цьому починають налагоджуватись зв'язки з українською діаспорою. Міська влада після тривалого протистояння починає передавати численні храми
громаді, в тому числі і парафіянам української православної церкви. Будуються нові храми та молитовні будинки.

Все це були перші кроки до нового. І не треба думати, що абсолютно всі підтримували їх. Але ці новації, пов'язані з становленням нової держави, поступово завоювали своє місце і затверджувалися в житті.

І все ж це був складний час випробувань, особливо в економічній сфері.

Однією з головних галузей промисловості за потужністю та кількістю працюючих у Ніжині було машинобудування. На 4 підприємствах, з яких 3 ("Прогрес", "Ніжинсільмаш", "Механічний") займали в колишньому Радянському Союзі майже монопольне становище. На їхніх виробничих потужностях вироблялося продукції на суму понад 400 млн. крб. на рік, або 2/3 від загального обсягу по місту чисельність працюючих, зайнятих на цих підприємствах, становила 78,2 % від усіх зайнятих на промислових підприємствах. Тому призупинення їхньої діяльності викликало соціальну напругу майже в 30 % працездатного населення.

У зв'язку з тим, що підприємства Ніжина були тісно пов'язані з багатьма промисловими центрами інших республік і особливо Росії, які були втрачені, знизився промисловий потенціал міста. Особливо це стало помітно у другій половині 90-х рр., коли зупинилися майже всі заводи. У Ніжині переважна більшість великих підприємств була пов'язана з важкоюпромисловістю, продукція якої залежувалася наскладах. Робітники були вимушені піти у довготривалі відпустки або ж стали безробітними.

У цих складних умовах керівництво міськвиконкому, керівники підприємств почали шукати вихід із кризового стану. І тут на перше місце висувається уже не колектив, який раніше виробляв продукцію, яка замовлялася державою, проявляючи при цьому ініціативу, виробничий героїзм, а умілий керівник, від якого дуже багато залежало.
Не всі вони в нових умовах змогли зорієнтуватися, визначитися, налагодити зв'язки, а то й запропонувати нову продукцію для виробництва та нові ринки її збуту. І все ж без громади, без колективу підприємства нічого не можна було зробити. Просто громада тут уже відігравала іншу роль.

Наприкінці 90-х – на початку 2000 р. ситуація в місті дещо покращилася, бо йшов пошук пристосування підприємства до нових умов. Так, на заводі "Прогрес" був сформований науково-виробничий комплекс, який почав випускати фотооб'єктиви "Калейнар-5Н", "Мир-24Н", "Темар-Н", "Мир-20Н", "Яшма-4Н", які були добре відомі в країнах СНД. Це ж підприємство почало випускати для країн СНД та світу (Китай, Корея, Індія) медичне устаткування: щілкові лампи, тосиметри, аналізатори крові та спецтехніку.

Саме в цей час у Ніжині зароджується медична промисловість. Крім заводу "Прогрес" її випускала Лабораторія сканувальних пристроїв, де виготовляли медичні сканери (серед них лазерні офтальмоагулятори з телесистемою,
презентовані на виставці "Медика – 97" у Дюссельдорфі, а також НВП "Метеком", на якому випускали медичне устаткування діагностичного спрямування (кардіодефібрилятори, монітори для запуску серця і лікування аритмії після операції). На цьому ж підприємстві були виготовлені дослідні зразки приладу дефібрилятора нового покоління та медичні ліжка для опікових хворих (аналогу подібного не було в Україні). Крім цього тут почали випускати різноманітні тренажерні комплекси.
 
У переробній галузі було освоєно виробництво харчової солі. У 1,5 рази розширив асортимент товарів ЗАТ "Ніфар". Новим підприємством у деревообробній галузі стало ПВКП "Кур'єр", яке успішно освоїло випуск м'яких меблів.

Проявив себе у цей складний час і ВАТ "Ніжинський пивоварний завод". На святі "Пиво-97" у Києві ніжинське пиво "Темне оксамитове" відмічене золотою медаллю. Завод випускав 12 видів популярного напою.

Виготовляли у Ніжині також технологічне обладнання для агропромислового комплексу, машини для тваринництва, меблі, вироби художніх промислів, цеглу, вироби з пластмаси, швейні машини, фарби, шили одяг тощо. Обсяг промислового виробництва у 2000 р. сягав 58633 тис.грн.

Якщо до 1990 р. в місті переважала машинобудівельна галузь, то вона почала зменшуватись і збільшуватись харчова промисловість, хімічна, медична, деревообробна, гумова, будівельна, поліграфічна, тобто ті галузі, товари, яких набували попиту як у нашій країні, так і за кордоном.

Складність полягала в тому, що не було розуміння і бачення урядових структур по відношенню до промислових об'єктів в таких містах, як Ніжин. Продовжувалася відверта експансія внутрішнього ринку зарубіжними виробниками. Наприклад, за 2009 р. ввезено "Обладнання кліткове або підлогове для утримання і вирощування птиці" у кількості 351 комплект (Німеччина – 186, Італія – 64, Нідерланди – 52, ЄС – 21) на суму 21135 тис. дол. ВАТ "Ніжинсільмаш", який давно виготовляє такі ж самі, а то й кращі клітки, зміг би повністю забезпечити конкурентоздатним обладнанням власного виробництва птахопідприємства всієї України. І таких прикладів по Ніжину можна наводити чимало.

У місті на 1 січня 2005 р. проживало 75155 осіб обох статей (чоловіків – 33684, жінок – 41471), що на 6245 жителів менше, ніж у 1990 р. Народжувалось відповідно у 2004 р. – 661 немовлят, проти 1099 у 1990 р. Одночасно збільшилася смертність серед населення з 709 осіб у 1990 р. до 1079 у 2004 р. Під час Всеукраїнського перепису населення 2001 р. у Ніжині проживало 76600 осіб (чол. – 343600, жін. – 42000): українців 68600 (90,2 %), росіян – 5400 (7,1 %), білорусів – 300 осіб (0,4 %), євреїв – 200 осіб (0,25 %), інші національності – 1600 (2,1 %), серед яких ціла громада ассирійців. У Ніжині сформувалися Товариство греків імені Братів Зосимів (2000 р.), культурно-просвітницька Спілка громадян польського походження "Астер" (1999 р.), Відділення міжнародної єврейської
організації "Сохнут" (1995 р.), Товариство ассирійців (2010 р.), які проводять значну видавничу і культурну діяльність у місті.

Продовжував іти пошук в економічній сфері. Міський голова М. В. Приходько, якого жителі міста 4 рази обирали своїм керівником, в цей складний час разом з своєю командою шукав виходу. Курс був взятий не лише на підтримку великих підприємств, а й малого бізнесу. Треба було знаходити робочі місця для жителів міста, забезпечувати їх заробітною платою. Тому була затверджена "Міська програма розвитку малого підприємництва". Населення міста залучилося до сфери малого бізнесу, що призвело до створення додаткових робочих місць. Станом на 2005 р. відкрито 252 підприємства.

Друге спрямування було пов'язане з налагодженням зовнішніх зв'язків та інвестиційно-інноваційним розвитком. Була розроблена також спеціальна програма. Всі підприємства стали брати участь у різноманітних виставках,
ярмарках, пропагуючи свою продукцію, що розширило інформаційний простір.

Участь у конкурсах на отримання грантів, це теж було одним із джерел надходження інвестицій. Місто виграло декілька проектів, зокрема, муніципального менеджменту "Хабітат" та центру "Демократія через культуру" за
участю комісії з питань культури Верховної Ради України, посольств Німеччини та Великобританії в Україні і Ради Європи і увійшло до складу п'яти міст і районів України, які за рахунок донорських коштів створювали Інтернет-портал міста в Раді Європи. Було також підписано угоду про співробітництво з містами Яніна (Греція), Оранджеловац (Сербія) в галузі культури. Найбільше контактів було з Польщею, у яких взяло участь понад 50 польських фірм.
 
Місто стало учасником проекту "Економічний розвиток українських міст" (ЕРУМ), який розпочала компанія "Кемонікс Інтернешенел" та її субпідрядник "Бермангруп". Із 85 міст України було відібрано 12 і серед них був Ніжин. Все це
дало можливість поставити наше місто в контекст розвитку інших міст України, заявити про свої можливості у загальноєвропейському плані.

У березні 2005 р. місто Ніжин було обрано серед 14 до участі в Проекті економічного розвитку міст (ЕРМ) Агенства США з міжнародного розвитку (USAID). Цей проект ЕРМ надавав консультаційні та експертні послуги у розробці
стратегічних планів економічного розвитку. Проведена була велика попередня робота і експерти пропонували свої рекомендації і зразки подібних проектів інших міст.

У Ніжині проект розпочав свою дію в серпні 2005 р. В його основі була закладена стратегічна мета: створити сприятливу ефективну систему для залучення інвестицій в економіку міста з метою реалізації конкурентних переваг
міста Ніжина, включаючи маркетингову програму, а також створити дієве партнерство між бізнесовою громадою та місцевою владою з метою забезпечення пріоритетного розвитку бізнесу через ефективне спілкування.

Комітет стратегічного планування Ніжина досяг консенсусу з трьох критичних питань, які і повинні були лягти в основу Стратегічного плану міста: розвиток бізнесу, розвиток робочої сили та комунальна інфраструктура. У відповідності до цього і були конкретизовані завдання. Стратегічний план був затверджений на ХХХ сесії ІV скликання Ніжинської міської ради 20 липня 2006 р.

У місті були забезпечені необхідні умови для діяльності нових виробництв, хоча головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишалися власні кошти підприємств.

Намічена програма дала певні результати, хоча світова фінансово-економічна криза у нинішніх умовах призупинила або уповільнила розвиток окремих підприємств. Це в першу чергу торкнулося "Лабораторії скануючих пристроїв",
бо відсутнє державне фінансування медичного обладнання, "Заводоуправління будматеріалів" – призупинилось
будівництво об'єктів і на складі зосередилась значна кількість готової продукції, "Ніжинське пиво", "Ремонтного
заводу інженерного озброєння" та деяких інших підприємств. Головними причинами, які ускладнюють ситуацію в місті, є фінансова та політична нестабільність у державі, недостатність обігових коштів, відсутність доступу до кредитних ресурсів, неефективність банківської системи та переорієнтація банків на споживче кредитування, високі ставки банків, які навіть у до кризовий період були найвищими у світі. А як результат – нестача вільних обігових коштів для модернізації та розширення виробництва. Все це відбивалося і на житті населення.

Незважаючи на скрутне фінансове становище, підприємства міста, які були і залишаються невід'ємною складовою частиною загального обличчя Ніжина ("Прогрес", "Механічний завод", "Ніжинсільмаш" та ін.) продовжують впроваджувати нові технології та освоювати нові види продукції. Пріоритетним завданням для промисловості є інноваційно-інвестиційний розвиток, зростання обсягів високотехнологічної промислової продукції через освоєння нових конкурентоспроможних видів продукції та впровадження нових технологічних процесів.

9 підприємств основного кола продовжують вести зовнішньо-торгівельну діяльність. 60 % обсягів припадає на країни СНД, а 40 % – до країн ЄС. Експортують товари до Російської Федерації, Білорусії, Німеччини, Бельгії, Китаю,
Польщі, Італії, Туреччини, Мальти, Великої Британії спецвироби ("Прогрес"), обладнання для агропромислового комплексу ("Механічний завод"), завантажувачі сухих кормів, обладнання для птахівництва ("Сільмаш"), олію,
макуху ("Жиркомбінат"), насіння олійних культур ("Сяйво"), насосні установи ("Техно-Т") тощо.

В місті розвивається малий бізнес. Станом на 1 січня 2005 р. в Ніжині було зареєстровано 4226 підприємців – фізичних осіб, що забезпечили робочими місцями 7657 осіб, що становило 35,2 % працюючих, та 461 – юридичних осіб. Взагалі у сфері малого бізнесу зайнято близько 10 тис. осіб, і він залишається найбільш динамічним сектором економіки. Важливе місце в економічному житті ніжинців займає торгівля, яка в Ніжині історично розвивається широко і масштабно. На сучасному етапі за кількістю господдарюючих суб'єктів, концентрацією матеріально-товарних запасів, трудових і фінансових ресурсів вона домінує в економічній системі міста. У сфері торгівлі функціонує роздрібна мережа, яка складається з 372 магазинів усіх форм власності та 65 об'єктів ресторанного господарства. Крім того, в місті діє 21 об'єкт стаціонарної фірмової мережі з продажу продукції власног виробництва. На території міста здійснюють діяльність 65 об'єктів громадського харчування, функціонують 6
ринків з 5 філіями.

На жаль, місто ще має чимало недоліків у економічній сфері: зберігається безробіття, заборгованість по заробітній платі, несплата державою замовленої продукції, втрата замовників.

На сьогодні Ніжин залишається великим містом на Чернігівщині, яке розміщується на 4305 га. В ньому нині проживає 74 тис. 300 чоловік. У місті 596 багатоповерхових будинків та 11907 домоволодінь приватного сектору, які
зосереджені на 341 вулиці протяжністю 234 км., які на 30 % освітлені. Ніжин – зелене місто. На його території облаштовано 5 парків, 9 скверів, 11 алей та 2 лісозахисні смуги загальною площею 197 га.

Якщо говорити про благоустрій, то 91 % квартир та будинків газифіковано, на 100 % електрифіковано, 53 % мають централізоване водопостачання, 55, 1 % – централізоване опалення, 39,7 % – гаряче водопостачання. Підвищився в місті рівень торговельного та побутового обслуговування. В будинки та квартири прийшов Інтернет, комп'ютерна
техніка тощо. Через місто проходить гілка Південно-західної залізниці. Рух поїздів по станції Ніжин здійснюється по 5 основним напрямкам – Київ, Москва, Харків, Сімферополь, СанктПетербург.

Для забезпечення життєдіяльності міста міська рада у 2009 р. мала бюджет 153 млн. 083 тис. 200 грн. З нього на утримання органів місцевого врядування було витрачено 8 млн. 489 тис. 500 грн., на освіту – 48 млн. 140 тис. 700 грн., культуру – 5 млн. 518 тис. 900 грн., охорону здоров'я – 30 млн.134 тис. 300 грн., житлово-комунальне господарство – 15 млн. 760 тис. 600 грн., на інші – 43 млн. 989 тис. 900 грн.

Нині в місті медичну допомогу та медичні послуги здійснюють міська лікарня на 500 ліжок, пологовий будинок на 110 ліжок, стоматологічна поліклініка, дитяча та доросла поліклініки, станція швидкої допомоги та 6 лікарських
амбулаторій сімейної медицини. Саме подальше впровадження первинної медико-санітарної допомоги
на засадах загальної практики – сімейної медицини оголошено в місті пріоритетним. В системі медицини працює 198 лікарів та 564 середніх медичних працівників. Серед них Заслужений лікар України, почесний громадянин міста Ніжина В. І. Левковський, Заслужені лікарі України Ж. В. Безручко, М. Д. Рядовий та багато інших досвідчених і
В місті діє громадська організація "Лікарняна каса", яка налічує 7587 членів.

У Ніжині також функціонують заклади охорони здоров'я обласного підпорядкування, а саме, протитуберкульозний, шкірно-венерологічний та наркологічний диспансери.

Всі заклади охорони здоров'я спрямовані на покращення забезпечення як лікування, так і профілактики
захворювань громадян Ніжина. Хоча у наш складний час у галузі медицини є ще чимало проблем, пов'язаних як зі
зміцненням матеріальнотехнічної бази лікувальнопрофілактичних закладів, так і раннім виявленням захворювань та їх лікування на цій стадії.

По кількості навчальних закладів можна судити і про місто. Ніжин завжди відзначався великою їх кількістю. За час існування незалежної України в місті пройшли значні зміни в галузі освіти. Деякі загальноосвітні школи перетворені в гімназії (№ 3, 16), при університеті відкриті міський та обласний ліцеї, а профтехучилище здобуло назву – професійний ліцей побуту та сервісу, збереглося також професійно-технічне училище.

Нині у підпорядкуванні управління освіти перебуває 45 закладів: 12 шкіл І-ІІІ ступенів, 3 школи І-ІІ ступеню, 2 гімназії, 2 ліцеї, а також 14 дитячих садочків, у яких перебуває 2175 дітей. У місті вдалося зберегти мережу позашкільних навчальних закладів, зокрема музичну та хореографічну школи, школу мистецтв, спортивні секції.

У навчальних закладах нині працює 729 педагогів та 180 вихователів, серед них заслужені вчителі Т. Г. Кобернюк, Л. В. Клепак, Л. Б. Петренко, заслужений працівник освіти Л. С. Василевська.

Школа переживає технічну революцію завдяки широкій комп'ютеризації та розгалуженій системі Інтернет. І перед органами народної освіти стоїть завдання навчити вчителів володіти сучасними інформаційними технологіями, щоб потім вони зацікавили і навчили учнів.

Продовжують функціонувати старіші навчальні заклади, зокрема медичне училище, яке займається підготовкою молодших спеціалістів-фельдшерів та акушерок. Серед працівників ніжинської лікарні та поліклініки немало кваліфікованих випускників медичного училища.
 
Далеко за межами міста відоме училище культури і мистецтв ім. М. Заньковецької, в якому працює ціла група кваліфікованих педагогів: заслужений артист України В. М. Кирилюк, заслужені працівники культури І. Синиця, Н. І. Кирилюк, заслужений майстер народної творчості Р. М. Саврасова.

У 1993 р. ордена "Знак пошани" технікум механізації сільського господарства був перейменований в агротехнічний коледж. Цілеспрямована робота коллективу під керівництвом його директора заслуженого працівника освіти України, доцента В. С. Лукача сприяла тому, що у 2000 р. на базі коледжу був утворений Ніжинський
агротехнічний інститут Національного аграрного університету. Провідне місце серед вищих навчальних закладів належить педагогічному інституту ім. М. В. Гоголя, який у 1995 р. відзначив своє 175-річчя. Після ювілейне
п'ятиріччя було досить складним і напруженим як у державі, так і в галузі освіти. Продовжувалося падіння виробництва, загострювалися кризові явища в економіці та соціальній сфері. Зменшилось асигнування з державного бюджету на освіту.

Проте, незважаючи на ці кризові явища, завдяки титанічним зусиллям освітян, їх відданості своїй справі освіта
продовжувала існувати. Економічні складнощі змусили керівників навчальних закладів шукати шляхи фінансової підтримки. Багато вузів пішли на те, що почали набирати платні групи. У цих складних умовах Ніжинський педагогічний інститут не просто вижив, а й продовжував активно працювати, готуючи всі умови для подальшо акредитації навчального закладу (ректор проф. В. П. Яковець). Проведена була велика робота всім колективом
інституту.

4 вересня 1998 р. Кабінет Міністрів України, розглянувши клопотання Державної атестаційної комісії України, прийняв постанову (№ 1381) "Про створення Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи
Гоголя".

Станом на 1 вересня 1998 р. в університеті навчалося 4153 студенти, з них 2712 на стаціонарі та 1441 – на
заочній формі навчання, яким давали знання 278 науково-педагогічних працівників, з них 13 професорів, 142 доценти.

Колектив працював наполегливо і його праця була відзначена тим, що 15 вересня 2004 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України (№ 744-р) на базі педагогічного університету утворено Ніжинський державний університет ім.
Миколи Гоголя.

Нині колектив університету (ректор проф. О. Д. Бойко) здійснює підготовку не лише педагогічних кадрів, а й готує працівників різних профілів, сфер діяльності, кваліфікацій. Були створені нові кафедри, відкриті спеціальності та
спеціалізації. Нині університет діє у складі 7 факультетів і 30 кафедр, розгалуженої сітки навчально-методичних, наукових і господарських відділів. У 2009 – 2010 н.р. освіту здобували близько 6,5 тис. студентів, з якими ділились своїми знаннями понад 350 викладачів.

В університеті продовжують успішно функціонувати наукові напрямки і школи, результати досліджень яких є вагомим внеском у науковий потенціал держави. Їх очолюють професори О. Д. Бойко (сучасні проблеми історії України та політології), заслужені діячі науки і техніки України Г. В. Самойленко (гоголезнавство та історія культури) та І. В. Марисова (орнітологія), а також Н. І. Бойко (українська мова), Н. М. Арват (російська мова), Є. І. Коваленко (історія педагогіки), О. В. Мельничук (фізика тонких плівок), О. Я. Ростовський (музична педагогіка), С. І. Потапенко (англійська філологія), О. Г. Ковальчук (винниченкознавство) та інші. З 1995 р. діє Гоголезнавчий науково-методичний центр (керівник проф. П. В. Михед), Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою (доц. В. О. Сидоренко). Нещодавно створений в університеті Центр регіонального вивчення історії та культури (кер. проф. Г. В. Самойленко). Наукові праці вчених друкуються у "Наукових записках Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя" (у двох серіях – філологічні та психологопедагогічні науки) та періодичному виданні "Література та культура Полісся" (з 1990 р. вийшло 60 вип.). Університет співпрацює з навчальними закладами та науковими установами багатьох країн світу. Європейське визнання здобули також творчі колективи факультету культури і мистецтв, які очолюють Заслужені діячі мистецтв України Л. Шумська та Л. Костенко, Заслужені артисти України В.
Дорохін і М. Шумський, що красномовно свідчить про багатий науковий, культурний, інтелектуальний потенціал Ніжинської вищої школи, якій у 2010 р. виповнюється 205 років від дня її заснування.

Ніжин завжди славився мистецькими здобутками. З містом пов'язана творча доля академіків живопису А. Мокрицького, А. Гороновича, Я. Феддерса, М. Самокиша, художників К. Павлова, Я. де Бальмена, І. Сошенка, О. СенчилаСтефановського, Д. Безперчого, В. Різніченка, М. Бубликова, Наталії та Тетяни Гіппіус, В. Доброліжа, І. Беклемішевої, В. Андрущенка, Ю. Галича та ін. Все це добре відомі в художньому світі майстри образотворчого мистецтва.

З Ніжином пов'язане також життя народного художника СРСР С. Шишка, який подарував Ніжинському педагогічному інституту в 80-х рр. ХХ ст. 32 Художник С. Рибак біля своїх картин картини, які прикрашають спеціальний зал у картинній галереї нинішнього університету, що знаходиться поруч з залами мистецтва ХІV – ХVІІ ст. Декілька
робіт С. Шишка демонструються також у художньому відділі краєзнавчого музею міста. В сукупності, це найбільша колекція творів художника, яка зосереджена в одному місці.

В Ніжині народився художник Вадим Доброліж, який працював разом з О. Довженком на Київській кіностудії, а з 1948 р. жив у Канаді, де і нині проживає його родина. Серед його робіт живописні твори, ікони, іконостаси, декорації до вистав.

Сьогодні в Ніжині працюють цікаві за своїм самобутнім обличчям і творчою манерою художники С. Рибак, О. Кошель, В. Євмененко, Б. Шматок, В. Оліфіренко, В. Ісаєнко, М. Домбровський, В. Лясковський, О. Стефанюк та ін., твори яких виставлялися на багатьох виставках і відмічені дипломами та призами і знаходяться нині у музеях та приватних колекціях США, Аргентини, Польщі, Німеччини та інших країн світу.

Знайшов своє місце в сучасному театральному мистецтві Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського, який від часу свого заснування за майже 80 річну історію залишив у пам'яті не одного покоління глядачів вистави, створені видатними митцями, які своєю грою хвилювали любителів театрального мистецтва, змушували напружуватись і з увагою слідкувати за розвитком дій, або ж веселитися, сміятися, підспівувати разом з акторами у
комедійних спектаклях, задумуватися, переживати і не заспокоюватися ще довго після вечірньої зустрічі з акторами.

У 2002 р. театр отримав своє довгоочікуване красиве приміщення. З цього часу театр перетворився з пересувного у стаціонарний. Колектив театру зумів перебороти всі тогочасні труднощі і вийти на нові творчі рубежі, зберігаючи традиції, які намітились у попередні роки. В театрі працюють провідна актриса і художній керівник заслужена
артистка України Алла Соколенко, актор і директор театру заслужений працівник культури України Юрій Муквич, актор і режисер заслужений артист України Олексій Биш, артисти: Людмила Чевичелова, Андрій Мазепа, Галина
Коршикова, Андрій Буняєв, Людмила Савич, Галина Рубекіна, Лариса Нечваль, Учасники зразкового ансамблю бального танцю "Ритм". Керівник Г. Л. Тимошенко Микола Дерновий, Олексій Крутько та інші. У нових умовах вони зуміли підняти планку майстерності на високу ступінь, про що свідчать їх вистави "Брехня" В. Винниченка, "Містер Іцек" О. Петрова, "Марія Заньковецька" І. Рябокляча і Л. Новоградського, "Ханума" А. Цичареллі, "Дорога Памела" Дж. Патріка, "Одруження" М. Гоголя та інші, які були відзначені переважно першими преміями на фестивалях та конкурсах.

Стало уже традицією, що театр проводить у себе Всеукраїнський фестиваль театральної жіночої творчості імені М. Заньковецької, у якому беруть участь провідні театральні колективи України та інших республік СНД.

Проте мистецьке життя Ніжина не обмежується виставами лише Ніжинського драматичного театру. У місті та далеко за його межами відомі самодіяльні аматорські колективи Будинку культури, клубу залізничників, заводу
"Ніжинсільмаш", училища культури та мистецтв ім. М. Заньковецької та інші. Заслуженою популярністю користуються ансамбль бального танцю "Ритм", яким керує заслужений працівник культури України Галина Тимошенко. Учасники ансамблю беруть участь у багаточисельних фестивалях і конкурсах, постійно перемагаючи на них. Їх нагороди – це підтвердження титанічної роботи дітей і педагогів-хореографів.

Перегорнувши окремі яскраві сторінки історії Ніжина, а в такому короткому нарисі не про все можна згадати, ми впевнилися, що Ніжин історично завжди був європейським містом. І про це свідчать як Магдебурзьке право міста,
так і вільнолюбивий характер його народу, який підтверджується участю ніжинців у національновизвольних
змаганнях, а також національно свідомими проявами літераторів, науковців, що в різні історичні епохи висвітлювали яскраві сторінки української історії, а митці зберігали національні традиції.

Ніжин завжди був містом трудівником, яке свою працю демонструвало перед європейською спільнотою на міжнародних ярмарках та виставках, розкриваючи свій технічний потенціал і творчий талант.

Ніжин – це яскраве місто освіти і науки, театрального мистецтва, величних архітектурних будівель у різноманітних стилях. Хотілося б побажати місту і його жителям і надалі стверджувати та примножувати віковічні славні традиції і ніколи не губити давно завойованого статусу європейського міста.

Міська громада

Ніжин
за часів незалежності
України

Система послуг

Новини України

TyTa
Цей веб-сайт створено в рамках програми малих проектів Посольства Королівства Нідерландів (Матра КАП)